Маркіян Прохасько, Україна
Розмовляла – Даніель Гемпсон (Danielle Hampson)

Нонфікшн. Видавництво старого лева.

Огляд

«Мрія про Антарктиду» охоплює кілька історій одночасно. По-перше, це моя особиста історія про те, як я здійснив свою мрію та відвідав українську дослідницьку станцію “Академік Вернадський” на Антарктичному півострові. Я описав свої пригоди в протоці Дрейка, у Південному океані та серед десятків антарктичних островів. Ви можете знайти історії про пінгвінів, рослини та китів.

Водночас я створив розповідь про те, як людство мріяло знайти Terra Incognita Australis. І власне, як людям вдалося це зробити, а також досягти Південного полюса. Це було одне з найцікавіших проявів людського духу. Крім того, здійснено дослідження того, як Україні вдалося отримати британську базу, яка раніше називалася “Фарадей”. Правда в тому, що Україна доклала величезних зусиль ще за часів СРСР для розвитку антарктичної інфраструктури та науки. Проте росія забрала все майно колишнього СРСР, щоб використовувати його виключно для себе.

Антарктида — це специфічна тема, тому тут все не локальне, а глобальне. Через це я також пояснила такі теми, як зміна клімату, договір про Антарктику, астрономії, біології, геофізику та багато інших. Але я впевнений, що читача не спантеличить різноманітність тем. Я письменник з досвідом роботи в рекламі. Тому я зробив усе можливе, щоб писати не як історик чи науковець. А як людина, яка хоче розповісти історію Антарктиди своїм друзям. Просто та захопливо. Я вважаю, що мені це вдалося, бо я був там, в Антарктиді. Я бачив незабутню природу та сміливих людей. Тепер я хочу поділитися історією Антарктиди з вами.

Інтервʼю

Даніель Гемпсон: Ви коли-небудь думали про Антарктиду? У вас коли-небудь було бажання відвідати її і, якщо так, то чи замислювалися, наскільки складно чи легко туди дістатися? Ласкаво просимо на «The Authors Show», я Даніель Гемпсон. А мій гість – український письменник і журналіст. Його звуть Маркіян Прохасько. Він здійснив саме це. Потім він написав про це книгу під назвою «Мрія про Антарктиду». Ласкаво просимо на «Авторське шоу», Маркіяне.

Маркіян Прохасько: Привіт, приємно бути на зв’язку. Приємно бути з усіма вами сьогодні.

Даніель: Маркіяне, як би ти узагальнив свою книгу в кількох реченнях?

Маркіян: Це абсолютний нонфікшн, книга про Антарктиду, українських та інших вчених, природу, право та історію.  Наприклад, тут ви знайдете розділ про розвиток зв’язку на дослідній базі “Академік Вернадський”, колишній британській станції; як це було 70 років тому, у часи, коли це була британська база, і як це є зараз. Але ця книга також містить моє особисте бачення, що я відчув у протоці Дрейка або коли я побачив Антарктиду вперше. Я намагався зробити все можливе, щоб донести до читачів, що ж таке Антарктида.

Данінль: Гаразд. Отож, ти використовуєш мікс жанрів у своєму письмі. Чи можеш розповісти нам трохи про це?

Маркіян: Перші читачі сказали мені, що не можуть пригадати такого цікавого поєднання жанрів в інших книгах, не тільки українських, але й, наприклад, американських.  Підсумовуючи, вони кажуть, що це суміш репортажу, наукпопу, мандрівної літератури і дуже особистого щоденника.

Даніель: А фотографії також є у цій книзі, чи не так?

Маркіян: Так. Ця книга містить 40 кольорових фотографій.

Даніель: Вау, це чудово. А тепер: хто ж головний герой твоєї книги?

Маркіян: Вчені на науково-дослідній станції “Вернадський” завжди кажуть, що люди в Антарктиді — це лише гості. У мене теж було таке відчуття, мабуть, ми ніколи не будемо вдома в цьому крижаному світі. Отже, я б сказав, що головним героєм моєї книги є стосунки між людством і світом Антарктиди.

Даніель: А яку географію та часові рамки охоплює текст у вашій книзі?

Маркіян: Основна географія в цій книзі — це територія навколо дослідної станції “Вернадський”, а також моєї подорожі зі Львова в Україні через Рим, до Аргентини, мису Горн і через протоку Дрейка до Західної Антарктики. Але я також висвітлюю багато місць, які не відвідував особисто. Наприклад, у мене є розділ про Південний полюс, а ще один – про Південнополюсний телескоп та астрономію. Моя книга охоплює період моєї літньої експедиції 2019 року, але є багато відсилок по минулих подій.  Є також розділи, присвячені подіям 1820-х років, коли Антарктида була відкрита, а також є, наприклад, історія про Скотта та Амундсена.

Даніель: Хм… А кого ти бачиш ідеальним читачем цієї книги?

Маркіян: У мене теж є блог про Антарктиду, і можу сказати, що серед моїх читачів є різні люди. Є серед них і молоді, і старші; мандрівники і домосиди. Але всі вони так чи інакше цікавляться світом. Комусь подобається Антарктида, комусь природа і подорожі, комусь подобається історія і він пишається тим, що Україна має в Антарктиді дослідну базу. Є також і люди, які захоплюються тим, що хтось здійснив мрію. Тому я відчуваю, що люди дуже різні, але у всіх є якась пристрасть.

Даніель: Зрозуміло. Тепер, досліджуючи про тебе, я знайшла одну річ, яку ти сказав, і яка вразила мене як доволі поетична.  Ти сказав, що в Антарктиді мозок переходить у безпечний режим. Це, як і перезавантаження комп’ютера, вимикає непотрібні програми. А ще ти казав, що нам потрібно ставитися до світу так, ніби це наш сад. І що якщо ми забудемо запах вітру, смак води, то можемо задатися питанням: “Навіщо все це?”  Отже, як ти подаєш текст у своїй книзі? Дуже фактажно або у ж поетичній формі?

Маркіян: Дякую, що помітили такі поетичні думки в моїх текстах. Я вірю, що такі уривки у текстах зв’язують нас зі світом. Вони зв’язують читачів із реальним світом, з природою. Автор може описати Антарктиду і використовувати багато фактів, але коли він або вона використовує прості дещо поетичні пасажі, він може зробити все це реальним, тому що людська уява робить це реальним. [Автор має лише ввімкнути її] Отже, я намагаюся наповнити свій текст [такими пасажами], які, на мою думку, будуть корисними для читачів, щоб зрозуміти світ Антарктиди.

Даніель: Ти не просто написав про свою пригоду. Ти також проводив деякі дослідження. Чому і як ви взялися за це дослідження?

Маркіян: Тепер, коли ми подивимося на давніші дослідження біологів, ми побачимо, що сьогодні такі речі можуть зробити, наприклад, хороші студенти-біологи. Це означає, що минулі дослідники були дуже хорошими, але вони в минулому. Сьогодні біологи повинні робити щось інше, набагато складніше.  Те ж саме і з написанням книг, зокрема нонфікшину та репортажистики. Ми живемо у світі, де діти можуть дивитися National Geographic, наприклад. Вони можуть розказувати нам, що знають про Антарктиду та пінгвінів.

Якщо я хочу додати цінності своїй книзі сьогодні, я повинен розповісти історію, якої раніше не розповідали. Відповідно, тому я і провів своє дослідження. Я брав інтерв’ю у багатьох українських вчених. Читав багато інформації, наукових статей українською та англійською мовами, а також іншими мовами. Я також читав про типи […], і так я хочу зрозуміти Антарктиду з різних точок зору і розповісти історію.

Даніель: Більшість письменників мають що сказати у своїх творах. Що ти намагаєшся сказати цією книгою?

Маркіян: Це дуже гарне питання. Дякую. Насправді, я багато думав про це. Мабуть, головне, що я хочу розповісти в цій книзі, це те, що світ прекрасний. Природа, люди, наука, подорожі, Антарктида, Африка, Океанія. Ви завжди можете знайти, що дослідити і що відвідати.  І це дуже сумно, але ми бачимо, що є мільйони людей, які вважають за краще руйнувати країни, вбивати інших людей, вбивати тварин і забруднювати землю повітряними ударами та вибухами на атомних електростанціях. Тож ця книга, такі книжки завжди будуть корисні, щоб розповісти людям, що світ — це прекрасне місце для життя і дуже цікава річ, яку можна досліджувати. Краще робити це, ніж щось погане.

Даніель: Так, звісно. Так, я повністю згодна з тобою. Гаразд. Чи хотів би ти поділитися уривком зі своєї книги? Чи не міг би ти щось для нас прочитати? І я розумію, звісно, що це буде українською, але я все одно хотіла б, щоб ти це зробив.

Маркіян: Гаразд. Дякую.

Даніель: Гаразд. Щиро дякую за це, Маркіяне. А які переваги зрештою отримають читачі від читання твоєї книги?

Маркіян: Один із перших читачів, мій викладач, засновник і керівник Школи журналістики Українського католицького університету сказав мені, що бачить цю книгу як персональну енциклопедію Антарктиди.  Поки що я бачив лише хороші відгуки. Можливо, ви не дуже любите історію чи право, але ви точно знайдете багато інформації про Антарктиду та глобальні проблеми в моїй книзі. До того ж я про все це писав не як науковець чи історик. У мене є досвід в маркетингу, тому я розумію, що сучасні книги мають бути в першу чергу захоплюючими.

Даніель: Ти абсолютно правий. Поговорімо секунду про видавця. Ти обрав «Видавництво Старого Лева» своїм видавцем. Чому?

Маркіян: По-перше, це велике українське видавництво, яке знаходиться у Львові, де я живу, і це цікаве видавництво. Я був молодим письменником і хотів у цьому видавництві видати свою першу книжку. І це була моя художня книга, видана в 2018 році. Тому після цього досвіду я подумав, що було б гарною ідеєю продовжити нашу співпрацю. Я запитав у них, чи зацікавить їх книга про Антарктиду. Вони повністю згодилися, що це добра ідея. Вони також дали частину грошей на мою експедицію, і ця співпраця була дуже плідною, тому що ця книга вийшла, я дуже радий і сподіваюся, що вони також раді, що ми це зробили.

Даніель: Це чудово. Це те, що ми називаємо в США безпрограшною ситуацією (*win-win, ситуація “виграш-виграш”). Це перемога для видавця, і це перемога для тебе. Вітаю. Тепер, Маркіяне, очевидно, книга доступна твоєю мовою, українською. Але чи доступна вона також будь-якою іншою мовою, чи ви хочете розповсюдити її через продаж прав за кордон?

Маркіян: Моя книжка вийшла в середині лютого, якраз перед війною, тож так, поки що доступна лише українською. Але я буду радий, якщо когось зацікавить моя книга, адже мова йде не тільки про мене та українських науковців. Це також, наприклад, польська вітрильна яхта Selma, вона дуже відома в Польщі.  Це також про колишню британську базу Фарадей, про міжнародну науку, Антарктиду та глобальні проблеми. Я постараюся зробити все можливе, щоб видатися й іншими мовами.

Даніель: Чи є ще щось, що б ти хотів, щоб читачі знали про тебе чи про твою книгу, про що ми не поговорили?

Маркіян: Можливо, швидку інформацію, щодо того, що мої читачі зможуть знайти в цій книзі. Також деякі переваги. Наприклад, посилання на мій спеціальний антарктичний веб-сайт на антарктичному домені [.aq] або ж додаткові фотографії, доступні онлайн. Або також для українських слухачів: вони можуть знайти посилання на аудіосеріал про Антарктиду, і, можливо, вони зроблять його переклад і на інші мови.

Даніель: А де всі читачі можуть дізнатися більше про тебе і твою книгу? Я припускаю, що у тебе є веб-сайт.

Маркіян: У мене є блог у Facebook, на LinkedIn та на моєму антарктичному веб-сайті NoPolarBears.aq. Крім того, вони можуть дізнатися більше у Видавництві старого лева, на їхньому веб-сайті.

Даніель: Гаразд. Чудово, Маркіяне, дуже дякую за те, що ти сьогодні приділив мені час, щоб представити свою книгу «Мрія про Антарктиду». Щиро дякую і будь ласка, будьте в безпеці.

Маркіян: Дякую!

Даніель: «Мрія про Антарктиду» — так називається книга українського письменника Маркіяна Прохаська. Звісно, ​​книжка українською, і багато хто з вас, хто слухає, не зможе її прочитати, але подумайте про інших у вашому колі впливу, оскільки дехто може мати українські зв’язки і зможе прочитати її мовою оригіналу. Я також закликаю професіоналів видавничої галузі, які займаються іноземними правами, розглянути «Мрію про Антарктиду» для перекладу. До Маркіяна можна потрапити через його веб-сайт, і цей веб-сайт: NoPolarBears.aq.

Його також можна знайти в соціальних мережах, і ви знайдете ці посилання на його веб-сайті.   Шановні пані та панове, «The Authors Show» хоче допомогти українській літературі та культурі, але ми не можемо це зробити самотужки. Тож, будь ласка, дайте іншим можливість ознайомитися з нашими гостями та їх творчістю, поділившись цим інтерв’ю зі своїми друзями, оскільки вони можуть мати українські зв’язки, про які ви не знаєте.   Я Даніель Гемпсон, дякую, що ви слухали. До наступного разу з іншим автором і ще однією чудовою книгою.